пʼятницю, 19 січня 2024 р.

Минає  рік,  і  дні,  і  ночі,
Щасливі  миті  і  сумні..
Благаю,  щоб  в  Новому  році
Ніхто  не  гинув  на  війні.
Щоб  мир  прийшов  в  мою  країну,
Заколосилися  поля,
Щоб  не  снаряди,  а  зернини
Приймала  матінка  -  земля.
Щоб  всі  були  живі  -  здорові,
Ніхто  б  не  плакав,  не  хворів,
Щоб  не  було  ні  сліз,  ні  крові,
Ні  злих  і  підлих  ворогів.
Під  мирним  небом  України
Сади  вишневі  хай  цвітуть,
А  у  закохані  родини
Лелеки  діток  принесуть!

Можливо це не той рік, коли ми отримали все про що мріяли.Але це рік, який навчив нас цінувати все те що ми маємо!!!

Слава Богу за цей рік! Слава ЗСУ! Слава Україні
Бажаю усім нам, щоб 2024рік приніс нам перемогу та мир!!! Міцного здоров`я та любові, віри та надії у світле майбутнє для нашої країни

З Новим 2024 роком




пʼятницю, 9 червня 2023 р.

Плетіння з різнокольорових резинок – захоплення дітей усього світу, адже всі полюбляють стильні аксесуари 🙂

 Таке заняття розвиває дрібну моторику, посидючість, творчі здібності, заспокоює нервову систему і дає можливість проявити фантазію. До того ж, вчитися чомусь новому завжди цікаво і весело!


середу, 7 червня 2023 р.

Книжкова виставка присвячена дню смерті Маркіяна Шашкевича « М. Шашкевич: пам’ять сьогодення».

 


180 років тому:

7.06.1843 – у с. Новосілки, нині Золочівського району Львівської области помер Маркіян Шашкевич, священник УГКЦ, Пробудитель Галичини.
Він прожив неповних 32 роки, проте його вклад у формування українського національного духа та національне пробудження Галичини є неоціненним. Подібно як рибалки, що стали Христовими апостолами і словом своїм струснули старим світом, так і Маркіян замість стати пересічним провінційним священиком став апостолом національного пробудження і струснув свідомістю мільйонів русинів-українців.
Маркіян Шашкевич народився в селі Підлисся на Львівщині у священничій родині. Його дитячі та шкільні роки минули серед простого українського люду, синівська любов до якого провадила Маркіяна через усе його коротке життя. Освіту М. Шашкевич здобув на теологічному факультеті Львівського університету та у греко-католицькій духовній семінарії, де вже в студентські роки проявилась його бунтарська правдолюбна вдача. В ті смутні часи занепаду, зневіри та збайдужіння, коли провідна верства народу залюбки послуговувалась польською чи німецькою мовами, власну мову вважаючи некультурною а то й непристойною, Маркіян одним з перших в Галичині звернувся до сумління “національної еліти”, до кожного русина-українця: “Руська мати нас родила... чому ж мова єй не мила?”.
Загострені до краю патріотичні почування стимулювали його безупинну працю на добро українського народу. Створена ним разом з І. Вагилевичем та Я. Головацьким “Руська Трійця” дала приклад і поштовх для розгортання на початку 1830-х років студентського патріотичного руху. В той час, коли українцям майже насильно нав’язувалось латинське “абецадло”, М. Шашкевич у 1836 р. надрукував полемічну статтю “Азбука і аbесаdlо”, в якій захищав кирилицю і висловлювався за використанням так званого “гражданського шрифту”. Разом із своїми побратимами збирав та популяризував фольклор, випускаючи збірники “Син Руси” (1833), “Зоря” (1834) а також альманах “Русалка Дністрова” (1837).
Вихід у світ “Русалки Дністрової” викликав переполох в австрійської окупаційної влади, так що майже увесь її наклад було сконфісковано, – до Галичини з 1000 надрукованих примірників потрапила лише сотня. І, як виявилось, страх владоможців був небезпідставним, бо навіть ця дещиця невеликих за обсягом книжечок зуміла розбудити приспану національну гідність українців, яка вже невдовзі у 1848 р. голосно заявила про себе усьому світові.
М. Шашкевич був одним з перших перекладачів українською мовою “Слова о полку Ігоревім”, Святого Письма, автором перекладів з польської, чеської, сербської, німецької, грецької та латинської мов. В поезії та літературі він проявив себе як поет-новатор творчість якого до найдрібніших почувань просякнута духом українства. Шашкевич також був мистцем-соборником і у своїх творах часто звертався до козацької тематики, стверджуючи тим самим, що українці по обидва боки Дніпра є великим народом із давньою і славною історією. Його літературна спадщина є порівняно невеликою, проте вона вказала напрямок розвитку для усіх подальших письменників, серед яких був також великий Каменяр.
Слава М. Шашкевича як Пробудителя національної свідомости та зачинателя нової української літератури в Галичині почала ширитись після його смерті, а пророче слово не змовкає і сьогодні. В радянські часи на матірних українських землях воно стримувало українців від тотальної русифікації, а на еміграції зупиняло процеси асиміляції. То ж недарма Маркіяна Шашкевича вважають “Подвижником і Провісником відродження Галицької і всієї України”.


четвер, 1 червня 2023 р.

"У центрі Всесвіту - дитина" - книжкова виставка до Міжнародного дня захисту дитини.

 У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей.

Любі діти! Ви – майбутнє нашої держави, яке формується у сьогоденні. Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, щоб стати гідним громадянином України.





вівторок, 23 травня 2023 р.

Сторінками історії "Безсмертна слава у віках"

 23 травня відзначають свято на честь украінських борців за свободу і незалежність - День Героїв України.

Цього дня вшановуємо память всіх героїв, які відстоювали її сувернітет і незалежність і просто зараз ведуть бородьбу проти російської армії за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято-багато українських героїв розплатилися життям заради своєї країни.




четвер, 18 травня 2023 р.

#одягнивишиванкузолочів

Сьогодні в Україні відзначають День Вишиванки. Вишиванка, чи то вишита сорочка, - це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята - це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості. Яскраві кольори, фантастичні візерунки-символи, багатство фантазії майстрів - усе це і є вишиванка. А ще, з нею пов`язана вся наша багатовікова історія. Це символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. А традиція цього ремесла, дотепер, передається від покоління до покоління, з роду в рід, від матері доньці.
 




 

Минає  рік,  і  дні,  і  ночі, Щасливі  миті  і  сумні.. Благаю,  щоб  в  Новому  році Ніхто  не  гинув  на  війні. Щоб  мир  прийшов  в  мо...